сеньйор
СЕНЬЙОР1, а, ч., іст. У Західній Європі часів середньовіччя - феодал, який мав право власності на землю і повну владу (політичну, адміністративну, судову) на своїй території. Великі землевласники стали значною силою у Франкській державі. Їх стали називати сеньйорами (Іст. середніх віків, 1955, 24).
СЕНЬЙОР2, а, ч. Ввічливе називання, звертання до чоловіка в Іспанії та деяких інших країнах; називання будь-якої особи чоловічої статі або жартівливо-іронічне звертання до неї.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сеньйор | сеньйори |
Родовий | сеньйора | сеньйорів |
Давальний | сеньйорові, сеньйору | сеньйорам |
Знахідний | сеньйора | сеньйорів |
Орудний | сеньйором | сеньйорами |
Місцевий | на/у сеньйорі, сеньйорові | на/у сеньйорах |
Кличний | сеньйоре | сеньйори |
сеньйора
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сеньйора | сеньйори |
Родовий | сеньйори | сеньйор |
Давальний | сеньйорі | сеньйорам |
Знахідний | сеньйору | сеньйор |
Орудний | сеньйорою | сеньйорами |
Місцевий | на/у сеньйорі | на/у сеньйорах |
Кличний | сеньйоро | сеньйори |