ополчати
ОПОЛЧАТИ, аю, аєш, недок., ОПОЛЧИТИ, чу, чиш, док., перех. 1. заст., уроч. Озброювати для війни з ким-небудь; створювати ополчення (у 1 знач.) з кого-небудь. - Не час баритись! Ополчити весь народ! Іти до армії! (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 26).
2. перен., рідко. Підбурювати, настроювати проти кого-, чого-небудь.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ополчаю | ополчаємо |
2 особа | ополчаєш | ополчаєте |
3 особа | ополчає | ополчають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ополчатиму | ополчатимемо |
2 особа | ополчатимеш | ополчатимете |
3 особа | ополчатиме | ополчатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | ополчав | ополчали |
Жіночий рід | ополчала | |
Середній рід | ополчало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | ополчаймо | |
2 особа | ополчай | ополчайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | ополчаючи | |
Минулий час | ополчавши |