оплакуваний
ОПЛАКУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до оплакувати.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | оплакуваний | оплакувана | оплакуване | оплакувані |
Родовий | оплакуваного | оплакуваної | оплакуваного | оплакуваних |
Давальний | оплакуваному | оплакуваній | оплакуваному | оплакуваним |
Знахідний | оплакуваний, оплакуваного | оплакувану | оплакуване | оплакувані, оплакуваних |
Орудний | оплакуваним | оплакуваною | оплакуваним | оплакуваними |
Місцевий | на/у оплакуваному, оплакуванім | на/у оплакуваній | на/у оплакуваному, оплакуванім | на/у оплакуваних |