морхлий
МОРХЛИЙ, а, е. Те саме, що зморщений 2. Коли підходить щось за бабуся. Лице морхле, маленьке, - як печена глива, - в руці білий ціпочок (Вирган, В розп. літа, 1959, 271); Морхле яблуко.
^ Морхле зерно - зерно, що засохло на колоску; недорозвинене зерно. Скільки клопоту коло тої зернини! Галя одганяла [відкидала] лущене, морхле, одбирала для посіву дорідне (Горд., Цвіти.., 1951, 14).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | морхлий | морхла | морхле | морхлі |
Родовий | морхлого | морхлої | морхлого | морхлих |
Давальний | морхлому | морхлій | морхлому | морхлим |
Знахідний | морхлий, морхлого | морхлу | морхле | морхлі, морхлих |
Орудний | морхлим | морхлою | морхлим | морхлими |
Місцевий | на/у морхлому, морхлім | на/у морхлій | на/у морхлому, морхлім | на/у морхлих |