мелькати
МЕЛЬКАТИ, аю, аєш, недок. 1. Те саме, що мигтіти 1. Схаменулись нехрещені. Дивляться - мелькає, Щось лізе вверх по стовбуру до самого краю (Шевч., І, 1951, 6); У натовпі мелькала сіренька борідка Молибоги (Мик., II, 1957, 430); Мені перед очима в якихось заломаних, кривих образах почало мелькати, як на поганому екрані, наше майбутнє (Вільде, Ті з Ковальської, 1947, 40); // чим. Робити швидкі рухи чим-небудь. Вона побігла мовчки, швидко мелькаючи тугими, гарно виточеними литочками (Тют., Вир, 1964, 14).
2. Швидко проноситися перед очима, змінюючи одне одне. Крізь теплі сльози, важкі і великі, в яких все розпливалось, невиразно мелькали верби і телеграфні стовпи (Коцюб., II, 1955, 382); Ольга Іванівна любила швидку їзду. Любила спостерігати, як передок машини підминає під себе безконечну сіру стрічку шляху, як обабіч нього мелькають поодинокі дерева (Ткач, Плем'я.., 1961, 350).
3. розм. Те саме, що блимати 1; мигтіти (у 2 знач.). Світло горіло слабо і мелькало раз у раз то ясніше, то темніше, освічуючи похмуру кімнату (Фр., V, 1951, 34).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мелькаю | мелькаємо |
2 особа | мелькаєш | мелькаєте |
3 особа | мелькає | мелькають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мелькатиму | мелькатимемо |
2 особа | мелькатимеш | мелькатимете |
3 особа | мелькатиме | мелькатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | мелькав | мелькали |
Жіночий рід | мелькала | |
Середній рід | мелькало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | мелькаймо | |
2 особа | мелькай | мелькайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | мелькаючи | |
Минулий час | мелькавши |