максимум
МАКСИМУМ, у, ч. 1. Найбільша кількість, величина, найбільше виявлення чогось; протилежне мінімум. Капітал не питає про тривалість життя робочої сили. Цікавить його тільки той максимум робочої сили, який можна привести в рух на протязі робочого дня (Маркс, Капітал, т. І, кн. 1, 1952, 265); У період Міжнародного геофізичного року [1957-1959 рр.] був максимум сонячної активності (Наука.., 12, 1964, 23); // Найвища точка на шкалі вимірювального приладу. Стрілка манометра йде до максимуму... (Еллан, II, 1958, 10).
2. у знач. присл . Найбільше, щонайбільше, максимально. Видача перепусток була дуже добре впорядкована і забирала максимум дві-три хвилини (Трубл., III, 1956, 282).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | максимум | максимуми |
Родовий | максимуму | максимумів |
Давальний | максимумові, максимуму | максимумам |
Знахідний | максимум | максимуми |
Орудний | максимумом | максимумами |
Місцевий | на/у максимумі | на/у максимумах |
Кличний | максимуме | максимуми |