круп
КРУП1, а, ч., розм., рідко. Те саме, що крижі 2. Жанна відпустила віжки і періщила коней по крупах (Смолич, Світанок.., 1953, 406).
КРУП2, у, ч., мед. Гостре запалення гортані й трахеї, що супроводжується спазмами горла та утрудненим диханням. - Нещастя в неї,- єдина дочка вмирає від крупу (Ле, Міжгір'я, 1953, 35).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | круп | крупи |
Родовий | крупа | крупів |
Давальний | крупові, крупу | крупам |
Знахідний | круп | крупи |
Орудний | крупом | крупами |
Місцевий | на/у крупі | на/у крупах |
Кличний | крупе | крупи |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | круп | |
Родовий | крупу | |
Давальний | крупові, крупу | |
Знахідний | круп | |
Орудний | крупом | |
Місцевий | на/у крупі | |
Кличний | крупе |
крупи
КРУПИ, крупів і рідко круп, мн. 1. Очищені й подрібнені зерна злакових рослин, що їх використовують як продукт харчування. Без солі солоно, без круп густо (Номис, 1864, № 10074); Мати подає капусту. Капуста добра, з салом, ще й крупами засипана (Фр., І, 1955, 235); Гречані крупи.
2. Атмосферні опади, схожі на дрібні кулясті зернята. Засвистів, заплакав у холодній грубі вітер. Заторохтіли крупи в биті вікна (Вас., II, 1959, 133); Крупами сипав у шибки сердитий вітер-сніговій (Іщук, Вербівчани, 1961, 47).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | крупи | |
Родовий | крупів | |
Давальний | крупам | |
Знахідний | крупи | |
Орудний | крупами | |
Місцевий | на/у крупах | |
Кличний | крупи |