звіринець
ЗВІРИНЕЦЬ, нця, ч. Спеціально обладнане місце, територія з приміщеннями, клітками, де тримають різних звірів для показу. - Двадцять чотири [тигри] живцем піймав [Глушака] для звіринців. Усього бувало в житті (Довж., І, 1958, 101); // збірн. Клітки з різними звірами для показу. Після обіду мама раптом оголосила, що до міста приїхав звіринець з мавпами, леопардами і ведмедями (Смолич, II, 1958, 102); [Лука:] У нашому селі ночував мандрівний звіринець (Галан, І, 1960, 458); * У порівн. Кашель не давав йому спокою. Він бухикав, гавкав, вив, ричав, як цілий звіринець (Коцюб., II, 1955, 434).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | звіринець | звіринці |
Родовий | звіринцю | звіринців |
Давальний | звіринцеві, звіринцю | звіринцям |
Знахідний | звіринець | звіринці |
Орудний | звіринцем | звіринцями |
Місцевий | на/у звіринці | на/у звіринцях |
Кличний | звіринцю | звіринці |
звіринка
ЗВІРИНКА, и, ж. Зменш.-пестл. до звірина. Дівчинка постукала по стовбуру, білка зацікавлено глянула вниз. І зненацька звіринка наче прикипіла до гілки (Донч., IV, 1957, 262); Чув [Євген] від людей, що мурашнище - найкраще місце для зберігання несолодких харчів - жодна звіринка не посміє наблизитись до кусючих вартових (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 238).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | звіринка | звіринки |
Родовий | звіринки | звіринок |
Давальний | звіринці | звіринкам |
Знахідний | звіринку | звіринки, звіринок |
Орудний | звіринкою | звіринками |
Місцевий | на/у звіринці | на/у звіринках |
Кличний | звіринко | звіринки |