заневолювати
ЗАНЕВОЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАНЕВОЛИТИ, лю, лиш, док., перех., розм., заст. 1. Поневолювати.
2. Робити залежним, не вільним від чого-небудь. Заневолив своєю роботою (Сл. Гр.).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заневолюю | заневолюємо |
2 особа | заневолюєш | заневолюєте |
3 особа | заневолює | заневолюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заневолюватиму | заневолюватимемо |
2 особа | заневолюватимеш | заневолюватимете |
3 особа | заневолюватиме | заневолюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | заневолював | заневолювали |
Жіночий рід | заневолювала | |
Середній рід | заневолювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | заневолюймо | |
2 особа | заневолюй | заневолюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | заневолюючи | |
Минулий час | заневолювавши |