замучуватися
ЗАМУЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ЗАМУЧИТИСЯ, учуся, учишся, док. Дуже втомлюватися, знесилюватися; знемагати від страждання. Жаль і тих конят, Що так замучились, - та ба, і з ними лишенько мені: В сусіда, бач, до досвіта на ніч вони позичені (Фр., XIII, 1954, 37); За цей час ніхто з них не присів - їх водили, або ж вони змушені були стояти. Та, либонь, і самі господарі розуміли, що їхні гості замучились (Скл., Святослав, 1959, 153); Ось він підходить нарешті до своєї хати. Перелякана і стривожена дружина замучилася, так довго ждучи його (Довж., Зач. Десна, 1957, 75).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замучуюся | замучуємося |
2 особа | замучуєшся | замучуєтеся |
3 особа | замучується | замучуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замучуватимуся | замучуватимемося |
2 особа | замучуватимешся | замучуватиметеся |
3 особа | замучуватиметься | замучуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | замучувався | замучувалися |
Жіночий рід | замучувалася | |
Середній рід | замучувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | замучуймося | |
2 особа | замучуйся | замучуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | замучуючись | |
Минулий час | замучувавшись |