глинка
ГЛИНКА, и, ж. 1. Пестл. до глина.
2. Біла глина, що використовується для виготовлення фарфорових та фаянсових виробів, а також у паперовій, текстильній та інших галузях промисловості; каолін.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | глинка | глинки |
Родовий | глинки | глинок |
Давальний | глинці | глинкам |
Знахідний | глинку | глинки |
Орудний | глинкою | глинками |
Місцевий | на/у глинці | на/у глинках |
Кличний | глинко | глинки |