вішнуїзм
ВІШНУЇЗМ, -у, ч. Один з основних напрямків індуїзму; визнає найвищим всемогутнім божеством одного з богів індуїстської трійці (трімурті) – Вішну; об'єднує цілий ряд сект, які, відрізняючись одна від одної деякими релігійними догматами та обрядами, визнають верховним божеством бога Вішну і шанують його головним чином у вигляді двох аватар (втілень) – Рами і Кришни; Вішну і його аватари – доброзичливі божества, пов'язані з народними сонячними культами родючості; розповсюджений в основному в Північній Індії.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | вішнуїзм | вішнуїзми |
Родовий | вішнуїзму | вішнуїзмів |
Давальний | вішнуїзмові, вішнуїзму | вішнуїзмам |
Знахідний | вішнуїзм | вішнуїзми |
Орудний | вішнуїзмом | вішнуїзмами |
Місцевий | на/у вішнуїзмі | на/у вішнуїзмах |
Кличний | вішнуїзме | вішнуїзми |