від'їдати
ВІД'ЇДАТИ, аю, аєш, недок., ВІД'ЇСТИ, їм, їси, док. 1. перех. Відгризати, з'їдати частину чого-небудь. Розжалобивсь, як вовк над поросям: від'їв ніжки та й плаче (Номис, 1864, № 4692).
2. тільки док., перех. і неперех., розм. Закінчити їсти; наїстися. - То беріть та їжте! - Я вже, каже, своє од'їв (Сл. Гр.).
3. перех. і неперех., рідко. З'їдати ту кількість чого-небудь, яку раніше не можна було їсти з певних причин; наїдатися досхочу. Їж, відвідай за снідання, бо тобі поснідати не довелось (Сл. Гр.); Тут одпили, а там од'їли (Номис, 1864, № 8325).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | від'їдаю | від'їдаємо |
2 особа | від'їдаєш | від'їдаєте |
3 особа | від'їдає | від'їдають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | від'їдатиму | від'їдатимемо |
2 особа | від'їдатимеш | від'їдатимете |
3 особа | від'їдатиме | від'їдатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | від'їдав | від'їдали |
Жіночий рід | від'їдала | |
Середній рід | від'їдало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | від'їдаймо | |
2 особа | від'їдай | від'їдайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | від'їдаючи | |
Минулий час | від'їдавши |