вгідний
ВГІДНИЙ, -а, -е, зах. Працьовитий; тямущий, поважний, шановний.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | вгідний | вгідна | вгідне | вгідні |
Родовий | вгідного | вгідної | вгідного | вгідних |
Давальний | вгідному | вгідній | вгідному | вгідним |
Знахідний | вгідний, вгідного | вгідну | вгідне | вгідні, вгідних |
Орудний | вгідним | вгідною | вгідним | вгідними |
Місцевий | на/у вгідному, вгіднім | на/у вгідній | на/у вгідному, вгіднім | на/у вгідних |