білодеревник
БІЛОДЕРЕВНИК, а, ч. Те саме, що білодеревець.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | білодеревник | білодеревники |
Родовий | білодеревника | білодеревників |
Давальний | білодеревникові, білодеревнику | білодеревникам |
Знахідний | білодеревника | білодеревників |
Орудний | білодеревником | білодеревниками |
Місцевий | на/у білодеревнику, білодеревникові | на/у білодеревниках |
Кличний | білодеревнику | білодеревники |