шанкр
ШАНКР, -а, ч. Те саме, що шанкер. <> Біполярний шанкр – твердий шанкр, який одночасно виник на статевих органах та на інших ділянках тіла. М'який шанкр – венерична хвороба, яка спричиняється стрептобацилою; зараження відбувається в основному статевим шляхом; перші прояви хвороби локалізуються, як правило, на статевих органах у вигляді виразок; основа виразки м'яка на дотик, звідси й назва хвороби на відміну від твердого шанкра при сифілісі; виразки хворобливі і кровоточать; у медичній практиці описано близько 10 різновидів м'якого шанкра; серед них виділяють серпігінозний м'який шанкр, при якому виразка з одного краю гоїться з утворенням рубця, а з іншого збільшується, і гангренозний, що характеризується значним розпадом і відторгненням уражених тканин. Твердий шанкр – виразка, первинний прояв сифілісу; з'являється на місці проникнення збудника хвороби в організм через 2 – 4 тижні після зараження.