флорентійці
ФЛОРЕНТІЙЦІ, ів, мн. (одн. флорентієць, ійця, ч .; флорентійка, и, ж. ). Мешканці Флоренції. Життя дружини великого флорентійця [Данте] було тяжке, зрошене сльозами (Рильський, III, 1956, 285).
флорентієць
ФЛОРЕНТІЄЦЬ див. флорентійці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | флорентієць | флорентійці |
Родовий | флорентійця | флорентійців |
Давальний | флорентійцеві, флорентійцю | флорентійцям |
Знахідний | флорентійця | флорентійців |
Орудний | флорентійцем | флорентійцями |
Місцевий | на/у флорентійці, флорентійцеві | на/у флорентійцях |
Кличний | флорентійцю | флорентійці |
флорентійка
ФЛОРЕНТІЙКА див. флорентійці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | флорентійка | флорентійки |
Родовий | флорентійки | флорентійок |
Давальний | флорентійці | флорентійкам |
Знахідний | флорентійку | флорентійок |
Орудний | флорентійкою | флорентійками |
Місцевий | на/у флорентійці | на/у флорентійках |
Кличний | флорентійко | флорентійки |