півхати
ПІВХАТИ, невідм., ж. Половина хати як будівлі. Він мав лише півхати і дві грядки в городі (Кобр., Вибр., 1954, 193); [Василина:] До нас підете. Півхати вам, а на другій половині я і мати (Корн., II, 1955, 206); // Половина хати як кімнати. Катерина засвітила каганець, і він, поставлений на край стола, освітив півхати (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 73); // Половина господарства окремої сім'ї. - Хлопчик - то прибуток на хазяйстві. А дівчина - кат зна що. Піде - і півхати з собою потягне (Тют., Вир, 1964, 524).