нагинати
НАГИНАТИ, аю, аєш, недок., НАГНУТИ, ну, неш, док., перех. 1. Згинаючи, нахиляти. Вітер в гаї нагинає Лозу і тополю (Шевч., І, 1951, 153); У садку достигала соковита шпанка. Віра нагинала віти, вибираючи найспіліші (Шиян, Баланда, 1957, 142); Леонід Семенович підняв руки вгору, підскочив, як заєць, вхопив гілку яблуні, нагнув її (Н.-Лев., IV, 1956, 121); * Образно. Від самого малечку по сей час воно [життя] його кидало.. з боку на бік, гнуло, нагинало (Мирний, IV, 1955, 173).
2. перен. Спрямовувати, навертати до чого-небудь. [Руфін:] Люцій умів себе примусити до того, до чого я себе не міг нагнути (Л. Укр., II, 1951, 507); Яке ж лихо чи розпука нагнули його до журливих струн? (Стельмах, Правда.., 1961, 55).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нагинаю | нагинаємо |
2 особа | нагинаєш | нагинаєте |
3 особа | нагинає | нагинають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нагинатиму | нагинатимемо |
2 особа | нагинатимеш | нагинатимете |
3 особа | нагинатиме | нагинатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | нагинав | нагинали |
Жіночий рід | нагинала | |
Середній рід | нагинало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | нагинаймо | |
2 особа | нагинай | нагинайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | нагинаючи | |
Минулий час | нагинавши |