дипломний
ДИПЛОМНИЙ, а, е. 1. Прикм. до диплом 1.
2. Який виконується для одержання диплома. Нерідко студенти розробляють дипломні проекти, які потім впроваджуються на підприємствах (Наука.., 10, 1962, 34); На останньому курсі академії він, за порадою професора Морозова, уже опрацьовував наукову тему.. Потім з успіхом захистив її як дипломну працю на закінчення курсу навчання (Ле, Право... 1957, 213).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дипломний | дипломна | дипломне | дипломні |
Родовий | дипломного | дипломної | дипломного | дипломних |
Давальний | дипломному | дипломній | дипломному | дипломним |
Знахідний | дипломний, дипломного | дипломну | дипломне | дипломні, дипломних |
Орудний | дипломним | дипломною | дипломним | дипломними |
Місцевий | на/у дипломному, дипломнім | на/у дипломній | на/у дипломному, дипломнім | на/у дипломних |