гібеліни
ГІБЕЛІНИ, -ів, мн. 1. В Італії у 12 – 15 ст. – політичне угруповання, яке підтримувало претензії германських імператорів на владу на Апеннінському півострові. 2. іст. Прямокутні зубці з роздвоєним завершенням і вузькими щілинами бійниць, які завершували оборонні башти і стіни в Італії, а пізніше – споруджені італійськими зодчими кремлівські споруди Московії.
гібелін
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гібелін | гібеліни |
Родовий | гібеліна | гібелінів |
Давальний | гібелінові, гібеліну | гібелінам |
Знахідний | гібеліна | гібелінів |
Орудний | гібеліном | гібелінами |
Місцевий | на/у гібеліні, гібелінові | на/у гібелінах |
Кличний | гібеліне | гібеліни |