валькірії
ВАЛЬКІРІЇ, ій, мн. (одн. валькірія, ї, ж. ), 1. У староскандінавській міфології - войовничі вершниці, діви-богині, що носилися над полем бою, розподіляючи перемогу і смерть. * У порівн. Мов ті валькірії, круг неї Танцюють, граються дівчата (Шевч., II, 1953, 74).
2. перен. Про дівчину з незалежною, непокірною вдачею. [Ніна:] І не соромно вам, - завоювали таку принадну дівчину, а ще скаржитесь? [Xламушка (зітхає ):] Еге... завоювали. Завоюєш таку валькірію (Коч., II, 1956, 42).
валькірія
ВАЛЬКІРІЯ див. валькірії.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Валькірія | Валькірії |
Родовий | Валькірії | Валькірій |
Давальний | Валькірії | Валькіріям |
Знахідний | Валькірію | Валькірій |
Орудний | Валькірією | Валькіріями |
Місцевий | на/у Валькірії | на/у Валькіріях |
Кличний | Валькіріє | Валькірії |