бандократія
БАНДОКРАТІЯ, -ї, ж. 1. Влада злочинців. 2. Небезпечне соціально-економічне і політико-правове явище, пов'язане з координацією діяльності злочинного світу і владних структур держави. 3. Привілейований прошарок мафії, що користується владою.