ґудзичок
ГУДЗИЧОК, чка, ч. Зменш. до гудзик. Жінка підійшла до Клави, твердими, ніби роговими, пальцями взяла за плаття на грудях, .. де мережилася блакитна вишивка, юрмилися маленькі гудзички (Собко, Нам спокій.., 1959, 21); З-під пальців визирали перламутрові гудзички старенької гармонії (Шиян, Гроза.., 1956, 17).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ґудзичок | ґудзички |
Родовий | ґудзичка | ґудзичків |
Давальний | ґудзичкові, ґудзичку | ґудзичкам |
Знахідний | ґудзичок | ґудзички |
Орудний | ґудзичком | ґудзичками |
Місцевий | на/у ґудзичку | на/у ґудзичках |
Кличний | ґудзичку | ґудзички |