ілюстрований
ІЛЮСТРОВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до ілюструвати 1, 2. Валя почав читати популярну статейку про радіо. Складена вона була просто й цікаво, ілюстрована малюнками (Вас., II, 1959, 188); Після першої світової війни цілі покоління дітей в Галичині виховувалися на серії народних казок, ілюстрованих гранично простим, майже схематичним штриховим рисунком Кульчицької (Вітч., 4, 1964, 176).
2. у знач. прикм. Який має ілюстрації. У цукерні пив [Славко] каву й переглядав німецькі ілюстровані газети (Март., Тв., 1954, 265); Марі.. сіла поруч хворої показувати ілюстровані журнали (Ю. Янов., Мир, 1956, 246).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ілюстрований | ілюстрована | ілюстроване | ілюстровані |
Родовий | ілюстрованого | ілюстрованої | ілюстрованого | ілюстрованих |
Давальний | ілюстрованому | ілюстрованій | ілюстрованому | ілюстрованим |
Знахідний | ілюстрований, ілюстрованого | ілюстровану | ілюстроване | ілюстровані, ілюстрованих |
Орудний | ілюстрованим | ілюстрованою | ілюстрованим | ілюстрованими |
Місцевий | на/у ілюстрованому, ілюстрованім | на/у ілюстрованій | на/у ілюстрованому, ілюстрованім | на/у ілюстрованих |