фашина
ФАШИНА, и, ж. В'язка хмизу, лози, очерету циліндричної форми для укріплювання насипів, гребель, доріг і т. ін.; тарас. Та ось нарешті газик вривається на високу греблю, укріплену мистецьки зробленими фашинами (Загреб., Шепіт, 1966, 307); Суворов віддав розпорядження заготувати тридцять драбин і тисячу фашин, що могли здатися при штурмі фортеці (Добр., Очак. розмир, 1965, 327); // збірн. Гілля, лоза тощо, з яких роблять такі в'язки. На Поліссі.. багато фашини й жердин (Хлібороб Укр., 9, 1966, 10).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | фашина | фашини |
Родовий | фашини | фашин |
Давальний | фашині | фашинам |
Знахідний | фашину | фашини |
Орудний | фашиною | фашинами |
Місцевий | на/у фашині | на/у фашинах |
Кличний | фашино | фашини |