фабулярний
ФАБУЛЯРНИЙ, а, е, літ. Те саме, що фабульний. У новелі «Випадкова сміливість» [О. Слісаренка] фабулярна гострота поєднується з іронічною оповіддю (Вітч., 12, 1969, 169); // Такий, як у фабулі; власт. фабулі. Перші 15 байок Г. Сковороди, справді, характеризує фабулярний спосіб викладу моралі (Рад. літ-во, 8, 1965, 27).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | фабулярний | фабулярна | фабулярне | фабулярні |
Родовий | фабулярного | фабулярної | фабулярного | фабулярних |
Давальний | фабулярному | фабулярній | фабулярному | фабулярним |
Знахідний | фабулярний, фабулярного | фабулярну | фабулярне | фабулярні, фабулярних |
Орудний | фабулярним | фабулярною | фабулярним | фабулярними |
Місцевий | на/у фабулярному, фабулярнім | на/у фабулярній | на/у фабулярному, фабулярнім | на/у фабулярних |