убивання
УБИВАННЯ1 (ВБИВАННЯ), я, с. Дія за знач. убивати1. Деякі [монголи] попадали в правдиву манію вбивання та нищення (Фр., VI, 1951, 130); Убивання людей, братів по крові й кості - це півсвідомі вчинки, це страшний сон, в якому немає ані милосердя, ані повної свідомості, ані маленької згадки про мирне минуле (Ірчан, II, 1958, 219).
УБИВАННЯ2 див. вбивання1.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | убивання | убивання |
Родовий | убивання | убивань |
Давальний | убиванню | убиванням |
Знахідний | убивання | убивання |
Орудний | убиванням | убиваннями |
Місцевий | на/у убиванні | на/у убиваннях |
Кличний | убивання | убивання |