тужавіти
ТУЖАВІТИ, іє, недок. Висихаючи, робитися твердим, щільним, тугим; тверднути. Після весняної поводі спадали річки, пересихали ручаї і тужавіли болота (Ле, Наливайко, 1957, 427); Сонце пробилося крізь туман, гріло землю, і вона парувала стиха, тужавіла: дороги просихали (Тют., Вир, 1964, 356); // Наливатися, робитися пругким. Рання волинська осінь особливо принадна.. В таку пору в озерах яснішають води, наливаються соком антонівки, тужавіє на городах капуста (М. Ол., Чуєш.., 1959, 3); Ледь облетів з нього ніжнозолотий пил цвітіння, і колос уже тужавіє (Мик., II, 1957, 396); Швидко гоїлася рана. Тужавіли м'язи (Сміл., Зустрічі, 1936, 195).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тужавію | тужавіємо |
2 особа | тужавієш | тужавієте |
3 особа | тужавіє | тужавіють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тужавітиму | тужавітимемо |
2 особа | тужавітимеш | тужавітимете |
3 особа | тужавітиме | тужавітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | тужавів | тужавіли |
Жіночий рід | тужавіла | |
Середній рід | тужавіло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | тужавіймо | |
2 особа | тужавій | тужавійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | тужавіючи | |
Минулий час | тужавівши |