трембітати
ТРЕМБІТАТИ, аю, аєш, недок . 1. перех. і неперех. Грати на трембіті. Як поламаний патик, стояв коло майстра трембітар з довгою трембітою і трембітав сумними голосами (Черемш., Тв., 1960, 66); На високій горі.. стоїть у святковому одязі легінь і натхненно трембітає (Стельмах, Над Черемошем, 1952, 180); Ярослав бере в руки трембіту, високо підіймає над головою - трембітає (Мокр., П'єси, 1959, 106); // Звучати, лунати (про трембіту). За його пам'яті вже двічі коло їх хати трембітала трембіта, оповіщаючи горам і долам про смерть (Коцюб., II, 1955, 310); Чабан щодня згадує Москву і той день, коли так вільно й зазивно трембітала його гуцульська трембіта (Рибак, Що сталося.., 1947, 39).
2. перех. і без додатка. Давати сигнал, оповіщати за допомогою звуків трембіти. Скотарки вже подоїли маржину, і ватаг трембітав, що вже худобу пора гонити пастися (Турч., Зорі.., 1950, 40).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | трембітаю | трембітаємо |
2 особа | трембітаєш | трембітаєте |
3 особа | трембітає | трембітають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | трембітатиму | трембітатимемо |
2 особа | трембітатимеш | трембітатимете |
3 особа | трембітатиме | трембітатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | трембітав | трембітали |
Жіночий рід | трембітала | |
Середній рід | трембітало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | трембітаймо | |
2 особа | трембітай | трембітайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | трембітаючи | |
Минулий час | трембітавши |