толерантний
ТОЛЕРАНТНИЙ, а, е, книжн. Поблажливий, терпимий до чиїхсь думок, поглядів, вірувань тощо. Толерантний був [редактор] - для виду (Фр., X, 1954, 115); У мене є один дуже близький друг .., і він мириться якось з моїми виступами.., хоч я виражаюсь перед ним далеко гостріше, ніж тепер перед Вами. Я сподіваюсь, що в сьому Ви будете до мене толерантні? (Л. Укр., V, 1956, 266); - Він.. чоловік толерантний, більше, мабуть, ніж моя Таня... (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 193).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | толерантний | толерантна | толерантне | толерантні |
Родовий | толерантного | толерантної | толерантного | толерантних |
Давальний | толерантному | толерантній | толерантному | толерантним |
Знахідний | толерантний, толерантного | толерантну | толерантне | толерантні, толерантних |
Орудний | толерантним | толерантною | толерантним | толерантними |
Місцевий | на/у толерантному, толерантнім | на/у толерантній | на/у толерантному, толерантнім | на/у толерантних |