товмачити
ТОВМАЧИТИ, чу, чиш, недок., перех. і неперех. Те саме, що тлумачити. - Та ви не дуже кваптесь товмачити, щоб часом лиха не набратись: хто мовчить, той двох навчить, - бо вже один батюшка за це виясніння [вияснення] втратив парафію (Н.-Лев., III, 1956, 174); Узяв я адвоката набік, товмачу йому: - Зле, пане, робите: у бабів є гроші!.. Дадуть ціну, яку поставите (Март., Тв., 1954, 208).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | товмачу | товмачимо |
2 особа | товмачиш | товмачите |
3 особа | товмачить | товмачать |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | товмачитиму | товмачитимемо |
2 особа | товмачитимеш | товмачитимете |
3 особа | товмачитиме | товмачитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | товмачив | товмачили |
Жіночий рід | товмачила | |
Середній рід | товмачило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | товмачмо | |
2 особа | товмач | товмачте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | товмачачи | |
Минулий час | товмачивши |