субліцензія
СУБЛІЦЕНЗІЯ, -ї, ж. Умова, за якою ліцензіар передає ліцензіату повноваження надавати право використання патенту на винахід третім особам у межах своїх прав. // Письмове повноваження на використання об'єкта права інтелектуальної власності іншій особі, що його надає за згодою ліцензіара ліцензіат.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | субліцензія | субліцензії |
Родовий | субліцензії | субліцензій |
Давальний | субліцензії | субліцензіям |
Знахідний | субліцензію | субліцензії |
Орудний | субліцензією | субліцензіями |
Місцевий | на/у субліцензії | на/у субліцензіях |
Кличний | субліцензіє | субліцензії |