серйозність
СЕРЙОЗНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. серйозний. Він знав Георге, коли той ще юнаком прийшов на завод, і любив його за серйозність і поважність (Чаб., Балкан. весна, 1960, 292); Це були великі діти, в яких серйозність ще поєднувалася з пустощами (Донч., V, 1957, 224); Я дотримуюся тієї думки, що коли в спішній роботі є серйозність - цю роботу ніколи не зробити так швидко, як треба (Ю. Янов., II, 1958, 112); Звичайний підрахунок показував усю серйозність становища (Вл., Аргон. Всесв., 1947, 114); Характерною рисою його оповідальних засобів було те, що в найбільш юмористичних [гумористичних] місцях батько вмів зберегти цілковиту серйозність (Думки про театр, 1955, 102); Василь зігнав з лиця надмірну серйозність і тепер, здавалось, із справжньою увагою слухав Павла (Мушк., Серце.., 1962, 118).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | серйозність | серйозності |
Родовий | серйозності, серйозности | серйозностей |
Давальний | серйозності | серйозностям |
Знахідний | серйозність | серйозності |
Орудний | серйозністю | серйозностями |
Місцевий | на/у серйозності | на/у серйозностях |
Кличний | серйозносте | серйозності |