савана
САВАНА див. савани.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | савана | савани |
Родовий | савани | саван |
Давальний | савані | саванам |
Знахідний | савану | савани |
Орудний | саваною | саванами |
Місцевий | на/у савані | на/у саванах |
Кличний | савано | савани |
саван
САВАН, а, ч. 1. Поховальне убрання з білої тканини, що має вигляд мішка чи довгої сорочки. Ший, ший, ший - Серед бідності, голоду, спраги; І сорочку, і саван сумний.. ший без розваги! (Граб., І, 1959, 236); Лягла [Есме] в рідну землю, загорнута в білий саван (Тулуб, Людолови, І, 1957, 261); * У порівн. Прекрасний ранок, білий, імлистий, немов могильний саван... (Коцюб., II, 1955, 190); Дорош плутається в тій млі, як у савані (Тют., Вир, 1964, 198).
2. перен. Покрив (перев. сніговий). Ночі темряві з завірюхами, Окували ви землю кригою, Вкрили геть її білим саваном, Приоздобили в срібло-паморозь... (Стар., Вибр., 1959, 34); Кобзар грав - перед уявою вставало мертве, білим саваном вкрите поле (Вол., Сади.., 1950, 39); Стигнуть під холодним саваном невмирущі прорості весни... (Забіла, Поезії, 1963, 61).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | саван | савани |
Родовий | савана | саванів |
Давальний | саванові, савану | саванам |
Знахідний | саван | савани |
Орудний | саваном | саванами |
Місцевий | на/у савані | на/у саванах |
Кличний | саване | савани |