розтривожуватися
РОЗТРИВОЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗТРИВОЖИТИСЯ, жуся, жишся, док., розм. 1. Ставати стривоженим, неспокійним, починати хвилюватися. Розтривожився Дмитрій, збентежився. Під таку злу руку ввійшов розшуканий дружинниками Іванко (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 207); Чогось такий жаль охопив мене за цими лісами.. і за отими красноголовцями, які будуть тебе виглядати в жнива, що я зовсім розтривожився (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 23); //Сповнюватися тривогою, неспокоєм, хвилюванням (про душу, серце). Нимидора прокинулась і почувала, що її душа розтривожилась (Н.-Лев., II, 1956, 246).
2. тільки недок. Пас. до розтривожувати.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розтривожуюся | розтривожуємося |
2 особа | розтривожуєшся | розтривожуєтеся |
3 особа | розтривожується | розтривожуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розтривожуватимуся | розтривожуватимемося |
2 особа | розтривожуватимешся | розтривожуватиметеся |
3 особа | розтривожуватиметься | розтривожуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | розтривожувався | розтривожувалися |
Жіночий рід | розтривожувалася | |
Середній рід | розтривожувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | розтривожуймося | |
2 особа | розтривожуйся | розтривожуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | розтривожуючись | |
Минулий час | розтривожувавшись |