рахування
РАХУВАННЯ, я, с. Дія за знач. рахувати 1, 2, 7 і рахуватися 1. - Василю Васильовичу, - пролунав знайомий голос Ольги Павлівни, завуча школи. Береза здригнувся, ніби застали його за рахуванням крадених грошей (Томч., Готель.., 1960, 265); Після таких розглядин та рахування самої з собою вона перелякалась своїх думок... (Мирний, І, 1949, 398).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | рахування | рахування |
Родовий | рахування | рахувань |
Давальний | рахуванню | рахуванням |
Знахідний | рахування | рахування |
Орудний | рахуванням | рахуваннями |
Місцевий | на/у рахуванні | на/у рахуваннях |
Кличний | рахування | рахування |