підхмарний
ПІДХМАРНИЙ, а, е. Дуже, надзвичайно високий. У підхмарних чорних глибинах моторошно гуляли прожектори (Гончар, III, 1959, 246).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | підхмарний | підхмарна | підхмарне | підхмарні |
Родовий | підхмарного | підхмарної | підхмарного | підхмарних |
Давальний | підхмарному | підхмарній | підхмарному | підхмарним |
Знахідний | підхмарний, підхмарного | підхмарну | підхмарне | підхмарні, підхмарних |
Орудний | підхмарним | підхмарною | підхмарним | підхмарними |
Місцевий | на/у підхмарному, підхмарнім | на/у підхмарній | на/у підхмарному, підхмарнім | на/у підхмарних |