підлеглість
ПІДЛЕГЛІСТЬ, лості, ж. Стан за знач. підлеглий 1. Люди, які поступали під його руку, всі були злочинцями, тавро злочинів прокляттям лежало на них, робило їх безправними, прирікало їх на безвідмовну йому підлеглість (Гончар, Тронка, 1963, 137); Імперіалізм не знає інших відносин між державами, крім відносин панування і підлеглості, гноблення слабого сильним (Програма КПРС, 1961, 49).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | підлеглість | підлеглості |
Родовий | підлеглості, підлеглости | підлеглостей |
Давальний | підлеглості | підлеглостям |
Знахідний | підлеглість | підлеглості |
Орудний | підлеглістю | підлеглостями |
Місцевий | на/у підлеглості | на/у підлеглостях |
Кличний | підлеглосте | підлеглості |