протезний
ПРОТЕЗНИЙ, а, е. Прикм. до протез. Дарина - на загальне здивування - вибігла чоловікові назустріч і, мов ніде нічого, схопила його під ліву, не протезну руку (Ю. Янов., Мир, 1956, 49); // Який виготовляє протези. 15-річна Інна дістала тяжку травму, довелося ампутувати ногу... Порадили звернутися за допомогою у Київ, на протезний завод (Роб. газ., 20.VII 1965, 2).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | протезний | протезна | протезне | протезні |
Родовий | протезного | протезної | протезного | протезних |
Давальний | протезному | протезній | протезному | протезним |
Знахідний | протезний, протезного | протезну | протезне | протезні, протезних |
Орудний | протезним | протезною | протезним | протезними |
Місцевий | на/у протезному, протезнім | на/у протезній | на/у протезному, протезнім | на/у протезних |