пореформений
ПОРЕФОРМЕНИЙ, а, е. Який настав, існував або відбувався після реформи. Вторгненням капіталу в землеробське господарство характеризується вся пореформена історія (Ленін, 1, 1969, 455); Економічні, політичні та громадсько-культурні процеси пореформеної епохи зумовили вже у другій половині XIX ст. остаточне утвердження українського національного реалістичного театру (Збірник про Кроп., 1955, 77).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | пореформений | пореформена | пореформене | пореформені |
Родовий | пореформеного | пореформеної | пореформеного | пореформених |
Давальний | пореформеному | пореформеній | пореформеному | пореформеним |
Знахідний | пореформений, пореформеного | пореформену | пореформене | пореформені, пореформених |
Орудний | пореформеним | пореформеною | пореформеним | пореформеними |
Місцевий | на/у пореформеному, пореформенім | на/у пореформеній | на/у пореформеному, пореформенім | на/у пореформених |