поляскати
ПОЛЯСКАТИ, аю, аєш, док., перех. і по чому, розм. Ляскати якийсь час; ляснути по чомусь кілька разів. Шумаков обняв Штукатуренка і весело поляскав його по худорлявих плечах (Голов., Тополя.., 1965, 194); Сев потиснув руку Богданові і поляскав по моїй руці, що лежала поверх ковдри (Ю. Янов., II, 1958, 132).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поляскаю | поляскаємо |
2 особа | поляскаєш | поляскаєте |
3 особа | поляскає | поляскають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | поляскав | поляскали |
Жіночий рід | поляскала | |
Середній рід | поляскало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | поляскаймо | |
2 особа | поляскай | поляскайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | поляскавши |