полеміст
ПОЛЕМІСТ, а, ч. Той, хто вправно володіє мистецтвом полеміки або любить полемізувати. Серед полемістів XVI-XVII ст. підноситься велична постать Івана Вишенського, найвизначнішого українського письменника тієї епохи (Іст. укр. літ.. І, 1954, 72); Той, що «казав», був, звичайно, Іван Бриль, найзаядліший полеміст - завжди охочий до суперечки будь з ким, навіть зі самим собою (Смолич, Мир.., 1958, 46).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | полеміст | полемісти |
Родовий | полеміста | полемістів |
Давальний | полемістові, полемісту | полемістам |
Знахідний | полеміста | полемістів |
Орудний | полемістом | полемістами |
Місцевий | на/у полемісті, полемістові | на/у полемістах |
Кличний | полемісте | полемісти |