плакатний
ПЛАКАТНИЙ, а, е. 1. Прикм. до плакат. Тематика українських революційних плакатів свідчить, що Великий Жовтень змінив напрям розвитку плакатного мистецтва (Укр. рад. граф., 1957, 17); // Який виготовляє плакати. Плакатна майстерня.
2. Схожий на плакат яскравістю барв, простотою малюнка і т. ін.; власт. плакатові, плакатам. Вона говорила плакатні слова, ..які здаються офіційними, ..але в її вустах.. вони ставали зрозумілими й потрібними (Собко, Срібний корабель, 1961, 190); Плакатна манера.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | плакатний | плакатна | плакатне | плакатні |
Родовий | плакатного | плакатної | плакатного | плакатних |
Давальний | плакатному | плакатній | плакатному | плакатним |
Знахідний | плакатний, плакатного | плакатну | плакатне | плакатні, плакатних |
Орудний | плакатним | плакатною | плакатним | плакатними |
Місцевий | на/у плакатному, плакатнім | на/у плакатній | на/у плакатному, плакатнім | на/у плакатних |