несуперечливість
НЕСУПЕРЕЧЛИВІСТЬ, -вості, ж. 1. Якість логічного мислення, згідно з якою в даному міркуванні, доведенні, теорії не можна одночасно вивести судження (чи висловлювання) і його заперечення. ** Несуперечливість у бухгалтерському обліку – тотожність даних аналітичного і синтетичного обліку на перше число кожного місяця, а також їх відповідність показникам бухгалтерської звітності. 2. Властивість формальної системи, яка відповідає інтуїтивній вимозі, щоб кожна формула, котру можна витлумачити як логічно абсурдне чи змістом суперечливе твердження, не була вивідною.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | несуперечливість | несуперечливості |
Родовий | несуперечливості, несуперечливости | несуперечливостей |
Давальний | несуперечливості | несуперечливостям |
Знахідний | несуперечливість | несуперечливості |
Орудний | несуперечливістю | несуперечливостями |
Місцевий | на/у несуперечливості | на/у несуперечливостях |
Кличний | несуперечливосте | несуперечливості |