натоптувати
НАТОПТУВАТИ, ую, уєш, недок., НАТОПТАТИ, топчу, топчеш, док., перех. 1. Багато ходячи, залишати сліди бруду на чому-небудь.
2. розм. Щільно втискуючи, вкладаючи всередину, наповнювати чим-небудь. Дядько.. почав поважно длубатись у кисетині, добуваючи звідти тютюн та натоптуючи його в люльку (Гр., І, 1963, 467); Дід натоптував у ящик сіна, щоб краще було лежати пораненому (Тют., Вир, 1964, 324); Мужики натоптали тютюном люльки і запалили (Чорн., Потік.., 1956, 242).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | натоптую | натоптуємо |
2 особа | натоптуєш | натоптуєте |
3 особа | натоптує | натоптують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | натоптуватиму | натоптуватимемо |
2 особа | натоптуватимеш | натоптуватимете |
3 особа | натоптуватиме | натоптуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | натоптував | натоптували |
Жіночий рід | натоптувала | |
Середній рід | натоптувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | натоптуймо | |
2 особа | натоптуй | натоптуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | натоптуючи | |
Минулий час | натоптувавши |