намерзати
НАМЕРЗАТИ, ає, недок., НАМЕРЗНУТИ і НАМЕРЗТИ, зне; мин. ч. намерз, ла, ло; док. 1. Замерзаючи, вкривати поверхню чого-небудь або нагромаджуватися на чому-небудь (про лід, сніг і т. ін.). - Борода [Морозенка] сплетена з довгих-предовгих вістряків, що намерзають у ясний день під стріхами (Мирний, IV, 1955, 291); Ось і будинок. Темні сходи, затоптані снігом, на дверях намерзла крига (ТО. Янов., II, 1954, 39); // Покриватися льодом. Шаліє вітер, рве, мете, намерзли шибки (Горд., Дівчина.., 1954, 126); Від ставу до двору намерзала горбата дорога, якою возили воду (Кучер, Прощай.., 1957, 165).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | намерзаю | намерзаємо |
2 особа | намерзаєш | намерзаєте |
3 особа | намерзає | намерзають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | намерзатиму | намерзатимемо |
2 особа | намерзатимеш | намерзатимете |
3 особа | намерзатиме | намерзатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | намерзав | намерзали |
Жіночий рід | намерзала | |
Середній рід | намерзало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | намерзаймо | |
2 особа | намерзай | намерзайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | намерзаючи | |
Минулий час | намерзавши |