налапувати
НАЛАПУВАТИ, ую, уєш, недок., НАЛАПАТИ, аю, аєш, док., перех. 1. Обмацуючи, знаходити, виявляти кого-, що-небудь. Налапала [Оксана] поночі засув (Кв.-Осн., II, 1956, 453); Юра перестрибнув через невисокий паркан. Механічно він налапав по стіні кінчик мотузка (Смолич, Дитинство, 1937, 152).
2. перен., розм. Виявляти в результаті розшуків. - Теперечки, спасибі їм, понасилали тих томів: що треба, хоч не скоро, а налапаєш (Стор., І, 1957, 124); Налапавши, білих, - раптово кидались [червоноармійці ] на них, і тоді в степах довго квоктали кулемети (Епік, Тв., 1958, 377).
3. тільки док., розм. Лапаючи, наловити в якій-небудь кількості. Пошли дурня по раки, а він жаб налапа (Номис, 1864, № 6577); Наймити швиденько побігли й налапали під камінням п'ять раків (Н.-Лев., III, 1956, 115).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | налапую | налапуємо |
2 особа | налапуєш | налапуєте |
3 особа | налапує | налапують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | налапуватиму | налапуватимемо |
2 особа | налапуватимеш | налапуватимете |
3 особа | налапуватиме | налапуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | налапував | налапували |
Жіночий рід | налапувала | |
Середній рід | налапувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | налапуймо | |
2 особа | налапуй | налапуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | налапуючи | |
Минулий час | налапувавши |