нав'язування
НАВ'ЯЗУВАННЯ, я, с. Дія за знач. нав'язувати 1, 3. Щось було привабливе і в його манері розмовляти з людьми - спокійно, без нав'язування власної думки (М. Ол., Леся, 1960, 194); Соціалізм, як найсправедливіший у світі лад, несумісний з насильственим нав'язуванням його іззовні (Ком. Укр., 9, 1963, 13).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | нав'язування | нав'язування |
Родовий | нав'язування | нав'язувань |
Давальний | нав'язуванню | нав'язуванням |
Знахідний | нав'язування | нав'язування |
Орудний | нав'язуванням | нав'язуваннями |
Місцевий | на/у нав'язуванні | на/у нав'язуваннях |
Кличний | нав'язування | нав'язування |