маестро
МАЕСТРО, невідм., ч. 1. заст . Шаноблива назва видатного музиканта, композитора, художника. Як то тепер Ліда з музикою? Певне, частіше співає дуети з Маусіком, ніж виграває твори величних маестро? (Л. Укр., V, 1955, 33); А, може, якийсь з давніх знайомих її, маестро, теж робить турне, як і вона (Ле, Вибр., 1939, 204); // Звертання до такої особи. - Браво, маестро! Тепер ми включимо до нашої програми нові розділи (Кач., II, 1958, 330).
2. Звання, що надається видатним майстрам-шахістам у деяких закордонних країнах; // Особа, що має таке звання.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | маестро | маестро |
Родовий | маестро | маестро |
Давальний | маестро | маестро |
Знахідний | маестро | маестро |
Орудний | маестро | маестро |
Місцевий | на/у маестро | на/у маестро |
Кличний | маестро | маестро |